Чому ми любимо і цінуємо елементи японського стилю у своїх європейських оселях? Хтось – з щирого інтересу до орієнтальної культури, а хтось – в силу ірраціонального почуття, що не все на світі слід пояснювати, але можна правильно відчувати. Зручний, легкий, світлий, функціональний, інтер’єр в японському стилі начебто є легким корковим буфером, в якому, добираючись до душі і тіла, осідає денна суєта.
Японський стиль — це по суті різновид мінімалізму: він теж керується постулатом про те, що все зайве – потворне, і передбачає вбудовані меблі, які приховують одяг і книги. Цілком сучасні шафи доповнюються деякою кількістю традиційних ніш в стінах – вони допомагають упорядкувати розташування предметів, і досягти майже справжньої природності житла.
Місце для відпочинку, за японськими канонами, має розташовуватися в центрі кімнати. Як правило, це японський бавовняний матрац футон – відмінне ліжко, зручне і легко “демонтоване”. Легкі дерев’яні перегородки – “седзи”, в каркасні отвори яких вставлено матове скло, давно перекочували і в європейський інтер’єр – немає способу зручніше швидко розділити банкетний зал на кілька затишних кабінетів, або оснастити незалежними робочими кімнатами велике приміщення для конференцій.
Мобільність – головна позитивна характеристика японських меблів, дорожніх пересувних скринь, легких буфетів. Японські антикварні меблі теж бувають розкішними та величними:
– виготовлено їх із цінного дерева;
– лаковані;
– прикрашені куванням, раніше доступним лише японській знаті.
Саме тому вони користується заслуженою повагою сучасних колекціонерів.
Східні кольори прямолінійніші західних:
– кремовий;
– червоний;
– золотистий;
– трохи чорного.
Логічно доповнюють один одного теплі тони і природні матеріали: золотиста соломка, теракотова глина цегли, бамбук, килимові покриття на джутовій основі.
Для виготовлення меблів використовується кипарисове дерево хіноки і кедр суги.