Фрідріх Шеллінг говорив, що архітектура – це застигла музика, музика у просторі. Знайте, що прислухаючись до неї не вухами, а душею, людина може заспокоїтися чи зібратися з силами, підбадьоритися чи розслабитися.
На сьогодні мода чи зручність, відповідність усталеним стереотипам (як: килими на стіні, шуби на вішалці) вже не актуальні. Все більшого значення набуває вплив інтер’єру на внутрішній світ людини, а точніше – дизайн приміщення повинен відображати думки та бажання власника. Вам має бути комфортно та приємно перебувати у своїй квартирі чи будинку. Правильно підібрані елементи інтер’єру можуть стати своєрідним психотерапевтом.
З погляду психології інтер’єр виконує дві основні функції:
Гармонізуюча
Найбільш широко поширена та відома. Ця функція створює в приміщенні атмосферу гармонії та спокою. Вона покликана ненав’язливо висловлювати звички, особисті якості та менталітет господаря. При цьому дизайн інтер’єру, “підлаштований” виключно під функцію, що гармонізує, може підійти будь-якій людині, оскільки через пастельні тони, природні фактури і спокійні аксесуари він виражає суть внутрішнього світу особистості, не видимі людському оку. Головне – навколишнє оточення має бути пасивним.
Стимулююча
При виконанні цієї функції дизайн інтер’єру має певним чином впливати на людину, бути активним. Наявність безлічі яскравих деталей та аксесуарів у приміщенні, оформленому відповідно до даної функції, здатна вселити впевненість у пасивного та меланхолійного гостя. Або навпаки – заспокоїти холерика. Тобто спочатку господар житла має визначитися: для чого йому потрібна та чи інша кімната, що він робитиме в ній. Тому для дитячої як основні кольори вибирають пастельні, але з яскравими акцентами, для кабінету – світлі бежеві або сірі, для спальні допустимі бордові.
Давнє мистецтво фен-шуй надає величезне значення не тільки кольоровій гамі приміщення, але й розташуванню меблів, і т. д. навіть виконанню бажань.
Зрозуміло, що хотілося б поєднати реалізацію і гармонізуючої та стимулюючої функції у своєму будинку. Але на сьогодні консультація у фахівців такого профілю коштують дуже дорого. Тому запасіться терпінням та літературою – зробити своє житло ідеальним Ви можете і самі.
Отже, почнемо із планування, тобто визначення функціональності простору. Існує безліч різноманітних варіантів планування, але основних – два. Це відкритий інтер’єр та закритий. Закритий інтер’єр передбачає наявність точної кількості кімнат із строго певними функціями. У відкритому інтер’єрі маються на увазі функціональні зони в приміщенні, тобто “тут я працюю, там відпочиваю і т. д.”. Тут на чільному місці стоїть своєрідна приватність і в той же час доступність житла, а також можливість комфортної взаємодії між усіма членами сім’ї.
Якщо Ви не знаєте, який тип інтер’єру (відкритий або закритий) вибрати, визначтеся з власним світовідчуттям. Якщо Ви любите гучні компанії та спілкування, Вам підійде перший; якщо ж Вам до душі самота – друга.
Стимулююча функція в обох варіантах планування буде дуже доречною, але врахуйте, що саме її використання вимагає кропіткої роботи та правильного підходу. І в закритих, і у відкритих просторах для цього, в першу чергу, використовують “варіант наполовину”, тобто напіввідкритий або напівзакритий. Отже, розглянемо це практично.
Припустимо, ми оформляємо приміщення для людини некомунікабельної і занадто замкненої. У цьому випадку ми маємо два варіанти:
– планування абсолютно відкритого простору, але при цьому з однією кімнатою, яка буде своєрідною “раковиною” при бажанні побути наодинці із самим собою;
– зменшення ізольованості. Масивні стіни в даному випадку замінимо легкими перегородками, що складаються, напівпрозорими панелями або завісами.
Якщо ж ми маємо справу з приміщенням для неврівноваженої та запальної людини, то, незважаючи на протилежність цілей, способи планування тут будуть приблизно ті самі. Нам знадобляться мобільні перегородки для створення функціональних зон, але в жодному разі не окремі кімнати!
Величезне значення в інтер’єрі має кольорова гама стін, меблів, аксесуарів. З психологічної точки зору, це найсерйозніший і найскладніший етап. При цьому важливо пам’ятати, що кожен інтер’єр індивідуальний. Єдиного правильного рішення тут нема. Загальний посібник з психології може лише порадити Вам правильно підібрати колірне рішення в залежності від темпераменту (меланхолік, флегматик, холерик, сангвінік), активності-пасивності або спрямованості внутрішнього світу (інтроверт, екстраверт) власника. Однак не забувайте, що в чистому вигляді ці варіанти класифікацій зустрічаються вкрай рідко.
Отже, для сангвініка та холерика характерні: невгамовна енергія та активна діяльність. Таким людям часом складно сконцентрувати свої дії на одну мету. Житло активних власників не має бути консервативним, а навпаки – що більше сміливих рішень, то краще. Пам’ятайте, що для них необхідно організувати мобільний відкритий простір, що дозволяє вільно почуватися “у центрі Всесвіту”. Колірна гама обробки гармонізуючого ефекту має бути теплих і світлих тонів, наприклад, м’яких помаранчевих та жовтих. Сангвінікам і холерикам підходять досить строгі і, в той же час, елегантні меблі.
При оформленні стимулюючого інтер’єру визначтеся, до якого типу темпераменту Ви хочете наблизити сангвініка – холерика або флегматика. У першому випадку використовуйте контрасти, особливо добре тут поєднується теракотовий з червоним та чорним кольорами. Відмінно доповнять дизайн предмети меблів, аксесуари зі сталі та скла. У другому – змістіть спектр до холодніших відтінків, а меблі та аксесуари залиште в класичному стилі.
Якщо Ви хочете оформити гармонізуючий інтер’єр для холерика, знайте, що у чистому вигляді його застосовувати для цього темпераменту не варто. При стимулюючому – необхідно “розвантажити” людину, врівноважити її стан та настрій. Колірна гама тут така сама, як і для сангвініка.
Спокійні та врівноважені флегматики та меланхоліки потребують протилежного, порівняно з двома попередніми типами темпераменту, дизайну. Вони налаштовані на стабільність. Флегматик, наприклад, справжній консерватор, поціновувач усіляких стандартів і усталених правил. Меланхолік цілком і повністю перебуває у своєму світі, постійно заглиблюючись у нього. Таким чином, колірна гама в інтер’єрі для таких пасивних людей повинна складатися з м’яких, приглушених пастельних і темних тонів. Оригінальні аксесуари, малюнки або незвичайне оздоблення дуже благотворно вплинуть на меланхоліку. Яскраві контрастні плями та легка недбалість стануть невід’ємними компонентами стимулюючого інтер’єру.
Тим не менш, більшість людей є “носіями” декількох типів темпераменту. В цьому випадку дизайнеру необхідно, в першу чергу, розставити пріоритети: які сторони характеру послабити, а які посилити. Гармонізуючий куточок тут можна розташувати у спальні чи вітальні. Стимулюючу зону оформити у робочому місці. Тобто немає необхідності займатися капітальним ремонтом і переплануванням, просто зробіть невеликі, але виразні акценти. Хазяїн житла повинен чітко знати, де він може набратися сил та енергії, а де – відпочити та розслабитися.