Якщо пояснити все просто – є 2 частини підлоги: “чистова” та “чорнова”, а зайва термінологія може лише заплутати, хоча часто і вживається поняття “чорна” підлога.
Тепер давайте докладніше про облаштування “чорної” підлоги. Вона має складну багатошарову структуру і розділяє покриття для підлоги і несучу основу. На вибір конструкції чорнової підлоги безпосередньо впливають такі фактори:
– конструкція основи;
– види покриття для підлоги;
– звичайно, від вимог замовника.
Підставка підлоги або перекриття
Тип перекриття безпосередньо впливає на весь процес облаштування підлоги. Сьогодні розрізняють три типи перекриттів: плитні, балкові та монолітні.
Спочатку поговоримо про балочне перекриття. Матеріал, з якого виготовлені балки, має безпосередній вплив на структуру “чорної” підлоги. Якщо балки – дерев’яні, то чорнова підлога виконується на лагах, покладених упоперек балок, а відстань між ними залежить від навантаження на підлогу. Слід зазначити, що неможливо відремонтувати таке перекриття і не порушити стелю сусідів знизу.
Якщо балки із залізобетону або металу, то на їхніх нижніх полицях можна зробити настил, використовуючи вкладиші гіпсові та бетонні пустотні, іноді для цього також використовують залізобетонні збірні плити. З таким перекриттям “чорна” підлога може бути зроблена на лагах або на стяжці. Це стосується й будинків із плитним перекриттям.
Відповідно до специфіки виготовлення чорнові підлоги розділяють на “мокрі” та “сухі”. До першого виду належать підлоги зі стяжками, які роблять з водою і наливні, для за творення яких використовуються полімерні смоли. Пам’ятайте, що такій підлозі потрібен деякий час, щоб висохнути і затвердіти.
До “сухих” чорнових підлог належать підлоги на лагах, регульовані та збірні з “сухою” стяжкою. Перший тип – це, мабуть, найоптимальніший та універсальний варіант. Оскільки він підходить для всіх типів основи та підлогового покриття. Але вони мають невеликий мінус – звукоізоляція в таких підлогах не найкраща, особливо якщо порівняти з конструкціями зі стяжкою. Також вони не бажані у приміщеннях з підвищеною вологістю.
Проблема звукоізоляції
Ця проблема відноситься до найскладніших. Переживати з приводу поганої звукоізоляції повинні не тільки сусіди знизу, але й самі замовники, адже звук поширюється не лише вниз, але й він передається по підлозі, отже, страждають практично всі кімнати.
Для початку необхідно знати, що існує два види шуму: повітряний та ударний. І способи боротьби з ними також відрізняються.
Повітряний шум чудово глушиться масивними предметами, тому якщо маса самого перекриття більша (не менше 350 кг/м²), що характерно для суцільних плит, то буде тихо. Якщо маса основи невелика, тоді потрібно трохи змінити структуру “чорної” підлоги, додавши шар пружного і пористого матеріалу, в якості звукоізолятора.
Приглушити ударний шум трохи складніше. Безперечно, маса конструкції тут теж важлива, але краще використовувати волокнисті матеріали, які мають тонкі повітряні канали і невеликий модуль пружності. Крім того, потрібно пам’ятати, що шар звукоізолятора набагато ефективніший, якщо він знаходиться під стяжкою, а не над нею.