Жодна якісна будівля не може бути збудована без фундаменту. Якщо цього не зробити, вона втратить стійкість, по стінах підуть тріщини. Однак і облаштування фундаменту має деякі нюанси.
Фундамент частково (переважно) перебуває під землею, утримуючи цим ґрунт. Надземна частина, або цоколь, як правило, є меншою за висотою, в середньому, близько 50 см вище за рівень землі. Але в той же час саме цоколь піддається впливу ґрунтових та атмосферних вод. Для надання більшої міцності цоколь викладають досить міцними та морозостійкими матеріалами, такими як бетон, камінь та цегла-залізняк. Якщо фундамент укладається за стрічковою технологією, то цоколем буде його надземна частина, якщо по стовпчастій — ростверк (забірка).
Найпростіший цоколь – це ростверк. Він фактично є тонкими стінами, що розташовуються між стовпами фундаменту, при цьому досягається і утеплення підпільного простору, і його захист від вологості та пилу. З внутрішньої сторони конструкції засипається пісок або шлак, що служить утеплювачем. При зведенні кладки необхідно стежити за її шириною: бутовий ростверк повинен бути не менше 40 см, а цегляний – не менше цегли.
Цоколь – важлива деталь, що з’єднує будинок з ділянкою, який повинен поєднуватися з фасадом, оскільки при вході в будинок добре помітний, дуже впливає на цілісне сприйняття будівлі.
Для надання більшої естетичності цоколь роблять трохи виступаючим по відношенню до стін. Навіть якщо і фундамент, і стіни зводяться з цегли, перший шар слід класти на півцегли ширше. У цьому слід продумати захисний злив. У деяких сучасних будівлях, навпаки, роблять западаючий цоколь, бо вважається, що він краще підходить для горизонтальної гідроізоляції.
Цоколь та фасад нерозривно пов’язані між собою, будинки без цоколя виглядають дешево. Висота цоколя випливає з пропорції самого фасаду. Якщо цоколь низький і непомітний, будинок виглядає просто, і набуває якоїсь солідності при високому цоколі. Немає певних правил щодо розмірів цоколя, все залежить від архітектурних бажань власника. Але є певні вимоги щодо висоти цоколя, якщо будинок розташовується на горбистій місцевості, цоколь і стіни будинку мають однакову товщину.
Матеріали для цоколя повинне бути стійким до механічних пошкоджень та бруду. Для виконання естетичної функції найчастіше цоколь відрізняється від фасаду матеріалом та кольором.
Облицювання цоколя
Облицювання цоколя захищає його від бруду, розмивання водою, утворення тріщин. Існує кілька видів матеріалів, що використовуються для обробки цоколя.
Штукатурка
На даний момент дуже поширені цоколі з тонкошарової штукатурки. Недоліком цього матеріалу є те, що він не особливо стійкий до механічних пошкоджень.
Терраццо
Застосування гарного цементу та гарної крихти на кам’яній основі.
Плитка
Часто використовують керамічну чи кам’яну плитку. Цей матеріал складно прикріпити міцно до стіни через шар утеплювача. Тому часто плитку приклеюють до твердих панелей вологостійкого пінополістиролу.
Цегла та камінь
Найбільш дорогий, довговічний та складний вид облицювання. Її можна закріпити на конструкційному шарі стінок через утеплювач. Нині плитку підвішують на каркасі. Помітні між плитами порожні шви ніби ширяють над ґрунтом і створюють враження традиційного цоколя.
Обов’язково у цоколі треба передбачити отвори для провітрювання підпільного простору. Для цього на висоті не менше 15 см від рівня землі залишають порожнечі розміром із цеглу. У теплу погоду, після того, як весь сніг зійде, вони відкриваються, а з настанням холодів або затяжних дощів, закриваються або спеціальними дерев’яними стулками, або шматком цегли, для густини попередньо обмазаної глиною.
Виконавши всі рекомендації щодо влаштування цоколя буде досягнуто не тільки необхідної міцності, але й збережено тепло будинку.